Опис педагогічного досвіду

    «Викладання є мистецтво, а не ремесло – в цьому суть учительської справи. Випробувати десять методів і вибрати свій, переглянути десять підручників і не дотриматись жодного беззастережно – ось єдино можливий шлях живого викладання. Завжди бути в пошуках, вимагати, удосконалюватися – це єдино можливий курс учительської праці».
                                                                                                          (А.Макаренко)      
   Сьогодення нашої системи освіти вимагає від нас , вчителів, пошуку нових технологій , які б забезпечили поряд із високим рівнем теоретичної та практичної підготовки переорієнтацію навчалоно-виховного процесу на особистість учня, створили сприятливі умови для досягнення кожним учнем відповідального рівня знань.
   Сучасний  педагог у навчально – виховному процесі повинен намагатися вдосконалювати свою роботу, використовувати нові форми, методи, засоби, прийоми на уроках. Ілюструє думку народна мудрість: «Не навчайте дітей так, як навчали нас. Вони народилися в інший час.» Тому я, як вчитель  , і розглядаю кожного учня як окрему особистість з її поглядами, переконаннями, почуттями. Кожного разу , готуючись до уроку, я замислююсь над тим , як же залучити всіх учнів до активної навчальної діяльності протягом уроку, враховуючи їх можливості та здібності? Як провести урок , щоб кожен учень міг виявити себе? Саме інноваційні технології, на мій  погляд ,  передбачають розв’язання цього питання. Звичайно, що впровадження даних технологій не є легкою справою навіть для досвідченого педагога і потребує ґрунтовної підготовки (підбір матеріалів, складання плану, ретельне вивчення індивідуальних особливостей учнів класу та ін.). Але, на мою думку ,той вчитель, який прагне розкрити всі здібності і таланти своїх учнів, навчити їх вчитися, знаходити істину, обов’язково буде шукати шляхи вдосконалення своєї методики.
   На своїх уроках я прагну  не того, щоб учні дістали готові відповіді, сприймаючи їх як незаперечну істину, а навчити їх самостійно здобувати знання і, головне, вільно висловлювати особисте ставлення . Тому вся моя увага була зосереджена на видозміні уроку як форми навчання, і вирішила проводити "нестандартні уроки".

    На відміну від звичайних уроків, метою яких є оволодіння знаннями, вміннями та навичками, нестандартний урок найбільш повно враховує вікові особливості, інтереси, нахили, здібності кожного учня. У ньому поєдналися елементи традиційних уроків - сприймання нового матеріалу, засвоєння, осмислення, узагальнення, але у незвичайних формах.
   Саме такі уроки, на мій погляд,  містять в собі елементи майбутніх технологій, які при групуванні їх у певну систему, що грунтується на глибокому знанні потреб, інтересів та здібностей учнів, можуть стати дійсно інноваційними.
  


Із свого педагогічного досвіду я помітила, що сьогоднішні учні дуже важко сприймають друковане слово, підручник. Зате з великим інтересом і ентузіазмом працюють на уроці, коли ми використовуємо  відеоматеріали, слайди по темі, мультимедіа.
   Актуалізація знань при використанні цих нових видів роботи проходить значно легше, учням практично не приходиться робити зауважень.
   Досвід показує, що нестандартні уроки не залишають байдужим жодного учня, адже вони надають змогу відчути дух подорожі, романтики та пригод, дозволяють вжитися в історичні ролі, стимулюють розвиток творчого мислення учня. Дані уроки допомагають учням по-новому переглянути вже вивчений матеріал, проаналізувати та узагальнити його, виділити найбільш важливі та цікаві з їхньої точки зору факти.
    Нетрадиційні уроки сприяють розвитку пізнавальної активності учня та формуванню навичок самоосвіти. Тому під час нетрадиційного уроку викладач стає координатором, його завдання полягає в стимулюванні розвитку творчого потенціалу. Діагностуючі оцінювання навчальних результатів учнів, я можу впевнено сказати , що рівень засвоєння знань на нетрадиційних уроках , на відміну від традиційних занять набагато вища. Учні краще засвоюють матеріал, кожен, незалежно від рівня своїх можливостей, може продемонструвати свій потенціал. Адже на даному уроці панує повне взаєморозуміння. Під час уроку я завжди прислухаюся до думок учнів і тим самим вчу їх розуміти точку зору інших, на моїх уроках присутній живий обмін думками. Такий урок можна порівняти з ансамблем, де викладач - диригент, а учні - оркестр.

   При використанні нестандартного уроку я завжди  пам'ятаю одне правило - не використовувати занадто часто. Але щоб підтримувати інтерес, розвивати інтелектуальні вміння та здібності, викликати бажання проявляти себе необхідне використання елементів, прийомів, методів нестандартного уроку в традиційному.
   Для вдосконалення уроку я  будую навчальний процес з урахуванням його глибинних закономірностей. Постійно активізую учнів, розвиваю їх самостійність та ініціативу, урізноманітнюю методи і прийоми роботи.



   Прагну, щоб на кожному уроці були створені умови для активного самовираження, саморозкриття і самоствердження учня як особистості. Найголовніше в навчальному процесів – розумно використати можливості учнів, максимально наблизити до них зміст тієї роботи, яку вони виконують на уроці, зацікавити нею, щоб мета, яку ставить учитель перед ними, ставала мотивом їхньої пізнавальної діяльності, потребою. На своїх уроках я намагаюсь всебічно активізувати розумову діяльність учнів, максимально включати їх у різноманітні види роботи. Самостійність , як і самоствердження і самовиявлення учня, розвиток його творчих здібностей, пізнавальних потреб, неможливі поза функціонуванням його думок, почуттів, мотиваційної і вольової сфери.
   При створенні своїх уроків я виділяю чіткий алгоритм дій . Головними з них є такі:
 1.     Час. Учні повинні мати достатньо часу для збору інформації за даною проблемою, її обробки, вибору оптимального рішення.  Робота з формування критичного мислення може вестись не тільки на уроці, а й перед ним, і після нього.
2.     Очікування ідей. Учні повинні усвідомлювати, що від них очікується висловлення своїх думок та ідей у будь-якій формі, їх діапазон може бути необмежений, ідеї можуть бути різноманітними, нетривіальними.
3.     Спілкування. Учні повинні мати можливість для обміну думками. Внаслідок цього вони можуть бачити свою значущість і свій внесок у розв’язання проблеми.
4.     Цінування думок інших. Учні повинні вміти слухати і цінувати думки інших. При цьому вони мають усвідомлювати, що для знаходження оптимального розв’язання проблеми дуже важливо вислухати всі думки зацікавлених людей, щоб мати можливість остаточно сформулювати власну думку з проблеми, яка може бути скоригована «колективною мудрістю».
5.     Активна позиція. Учитель повинен створити середовище, вільне від жартів, глузувань.Учні повинні займати активну позицію у навчанні, отримувати справжнє задоволення від здобування знань. Це стимулює їх до роботи на складнішому рівні, до прагнення мислити нестандартно, критично.
6.     Віра в сили учнів. Учні повинні знати, що їм можна висловлювати будь-які думки, мислити поза шаблоном. Вони мають бути впевнені, що можуть внести свою «цеглинку» у зведення «будинку», яким є розв’язання проблеми.
   Особливість нестандартних уроків полягає в такому структуруванні змісту і форми, яке викликало б інтерес в учнів, сприяло їх оптимальному розвитку і вихованню.   В своїй педагогічній практиці використовую такі нестандартні уроки:
 1. Уроки змістовної спрямованості. Їх основним компонентом є взаємини між учнями, засновані на змісті програмного матеріалу .
2. Уроки на інтегративній основі. Їм властиве викладання матеріалу кількох тем блоками, розгляд об'єктів, явищ в їх цілісності та єдності.





3. Уроки міжпредметні. Мета їх - «спресувати» споріднений матеріал кількох предметів.
4. Уроки-змагання (уроки-вікторини, уроки-конкурси). Передбачають поділ дітей на групи, які змагаються між собою, створення експертної групи, проведення різноманітних конкурсів, оцінювання їх результатів, нарахування певної кількості балів за правильність і повноту відповідей.



5. Уроки суспільного огляду знань (уроки-творчі звіти, уроки-залікики). Особливості цих уроків полягають в опрацюванні найскладніших розділів навчальної програми, відсутності суб'єктивізму при оцінюванні (експертами виступають учні). Вони спонукають до активної самостійної пізнавальної діяльності, вивчення додаткової літератури. Проводжу їх наприкінці чверті, семестру, року.
6. Уроки комунікативної спрямованості (уроки-усні журнали, уроки-діалоги, уроки-роздуми, уроки-диспути,). Передбачають використання максимально різноманітних мовних засобів, самостійне опрацювання матеріалу, підготовку доповідей. Такі уроки сприяють розвитку комунікативних умінь, навичок самостійної роботи. Підготовка до­повідей розвиває мислення, пробуджує інтерес, перетворює малоцікаве повторення на захоплююче зівставлення точок зору.
7. Уроки театралізовані (уроки-спектаклі, уроки-концерти, кіно-уроки). Проводжу  їх у межах діючих програм і передбаченого навчальним планом часу. Такі уроки викликають емоції, збуджують інтерес до навчання, спираючись переважно на образне мислення, фантазію, уяву учнів.
8. Уроки-подорожування, уроки-дослідження (уроки-пошуки, уроки-лабораторні дослідження, уроки-заочні подорожування, уроки-експедиційні дослідження, уроки-наукові дослідження). Зацікавлюють дітей.
9. Уроки-ділові, рольові ігри .Передбачають виконання ролей за певним сценарієм, імітацію різнопланової діяльності, життєвих явищ. Особливо цінною є навчальна гра для школярів молодших класів, у яких конкретне образобразне мислення переважає над абстрактним.



   Головне місце на своїх уроках відводжу елементам творчого пошуку. За розмаїттям форм - це мандрівки змагання, ігри, живі журнали, теле- та радіо заняття, концерти, іспити тощо. Вони можу бути присвячені окремим предметам, але найчастіше у їх змісті можна виділити майстерно зінтегровані компоненти кількох. На таких уроках учні виступають у ролі вчителя, журналіст ведучого "телерадіопередачі", артиста, коментатора, поета, капітана команди тощо.
  Мої вихованці найбільше люблять уроки, де мають можливість виявляти культуру спілкування, уважно ставитися до слова, пізнавати його різні значення, художню красу. На таких уроках обов’язковим компонентом постає художнє слово, українська пісня, інші елементі народної творчості.
 Отже,  на мою думку, проведення нестандартних уроків значно покращує навчання учнів, зацікавлює їх, виховує дух колективності, прищеплює любов до самого процесу навчання, що так важливо саме в наш час.Продуктивне навчання, як один із видів інноваційної педагогічної діяльності, дає змогу сучасній школі, вчителю не тільки робити навчально – пізнавальний процес привабливішим, не тільки здобувати глибші знання, а, головне, виконувати високу освітню місію: навчити дітей вчитися із задоволенням.
























Немає коментарів:

Дописати коментар